Фінансова залежність та сумнівний добір: чим шкідливий законопроєкт про адмінсуди №12368-1?
Завтра, 25 лютого, Верховна Рада планує проголосувати законопроєкт, який передбачає створення та функціонування одразу двох нових судів замість ліквідованого Окружного адмінсуду Києва (№12368-1).
Нагадаємо, що створення єдиного нового вищого адміністративного суду також є вимогою Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського Союзу (ЄС). При цьому на вимогу міжнародних партнерів новий суд мав бути створений за тією ж моделлю, що і Вищий антикорупційний суд (ВАКС) із залученням Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). Проте, народні депутати не тільки відмовились від створення єдиного адміністративного суду за участі ГРМЕ, а й доопрацювали законопроєкт до другого читання із низкою недоліків.
У чому небезпека?
- Порядок добору суддів. Процедура добору суддів до цих судів передбачатиме участь Експертної Ради, куди будуть входити троє українців, делегованих скандальною Радою суддів, та троє міжнародних експертів. Хоча процедура голосування формально передбачає переважне право голосу міжнародних експертів, на практиці ж воно “розмивається” необхідністю проводити спільні засідання Експертної ради з Вищою кваліфкомісією суддів (ВККС). Фактично, така процедура -є ще одним кроком в бік зменшення ролі або відмови від участі міжнародних експертів у доборі суддів.
- Процедура голосування за регламент. Окрім того, законопроєкт №12368-1 також взагалі не визначає, як Експертна Рада має голосувати за регламент чи інші питання щодо своєї діяльності. Відповідно, якщо для таких питань не визначена процедура голосування з переважним правом голосу міжнародних експертів, це створює ризик прийняття компромісних з представниками судової мафії правил і процедур через які можна буде впливати на роботу Експертної ради.
- Відсутність фінансової автономії адмінсудів. Пропоновані законопроєктом суди фактично є місцевим та апеляційним, а не вищим спеціалізованим судом (яким є ВАКС). Це впливає на порядок їх фінансування, адже вони фінансуватимуться Державною судовою адміністрацією (ДСА), а не напряму з державного бюджету. Така модель створює ризики здійснення фінансового впливу на новостворені суди через ДСА.
Нагадаємо, що Державна судова адміністрація – це орган, який організовує матеріальне забезпечення судової влади: утримує приміщення судів, купує папір і марки, оплачує роботу працівників судів тощо. Раніше голови ДСА регулярно потрапляли у численні скандали, зокрема були фігурантами плівок Вовка, розслідувань НАБУ чи то мали розбіжності у майнових деклараціях. - Юрисдикція. Вказані суди мають розглядати позови проти Кабміну, центральних органів виконавчої влади, Нацбанку, НАБУ, САП, НАЗК тощо. Втім, у законопроєкті №12368-1 ні слова про оскарження рішень органів суддівського врядування — Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Наразі в роботу ВРП і ВККС втручається Верховний Суд, якому ця функція взагалі не властива. ВС тим часом систематично намагається нівелювати будь-які досягнення судової реформи в такий спосіб.
- Рада суддів делегує експертів за українською квотою. Те, що до Експертної Ради трьох членів делегуватиме Рада суддів окремо викликає занепокоєння. Нагадаємо, РСУ систематично делегує у комісії осіб, які мають мало спільного із доброчесністю і професійністю: то фігуранта плівок Вовка, то голову Верховного Суду часів Януковича, який підтримував закони 16-го січня, то суддю, який звільнив з-під варти беркутівця, підозрюваного у вбивстві 3-х майданівців тощо.
Законопроєкт 12368-1 у тому вигляді, який є зараз, ставить під сумнів ефективність добору суддів до нових адмінсудів та їх незалежність. Раніше Фундація DEJURE наголошувала, що модель ГРМЕ є ключовою гарантією незалежного і неупередженого відбору суддів та має бути застосована при створенні нового вищого адмінсуду. Також для того, щоб новий адмінсуд забезпечував об’єктивний розгляд топ-справ за участі найвищих держорганів необхідно забезпечити його фінансову та організаційну незалежність.
