Мільярд для росіянина — безкарність для судді: як Вища рада правосуддя врятувала Сергія Вовка

Поки Україна кожного тижня потерпає від масованих обстрілів, Вища рада правосуддя виносить рішення на користь судді, який допоміг російському бізнесу. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського райсуду Києва Сергія Вовка. Його рішення дозволило зняти арешт із майна російського бізнесмена вартістю близько 1 мільярда гривень. Це фактично розблокувало активи для уникнення націоналізації та подальшої легалізації.

Вирішальну роль у “порятунку” Вовка зіграла членкиня ВРП Олена Ковбій. Під час останнього засідання вона влаштувала показову сцену — запитала у Вовка, чи отримувала або пропонувала йому хабар для вирішення справи на його користь. Очікувано, відповідь в залі, де були інші члени Ради та камери, була “ні”. Більше жодних питань по суті справи Ковбій йому не поставила.

Це було перше і єдине засідання, на якому з’явився сам суддя Вовк. І вочевидь не дарма: після відводу з розгляду справи члена ВРП Романа Маселка, Вовк не отримав би незручних питань. Раніше Маселко був відведений від цієї справи за надуманими обставинами. Хоча повний склад ВРП відмовив у відводі,  на засіданні дисциплінарної палати за участю 3 членів ВРП Вовк домігся повторного розгляду — і успішного для себе — завдяки підтримці двох членів палати. Це сталось, коли Маселко виявив нові порушення з боку Вовка та мав намір ініціювати додаткові дисциплінарні справи.  

Урешті, Вовк пояснив відсутність мотивації в ухвалі про зняття арешту шаблонним “надмірним навантаженням” і пообіцяв виправитись. Ковбій повірила Вовку на слово і запропонувала не притягати суддю до дисциплінарної відповідальності. 

Суть справи

У 2023 році суддя Вовк зняв арешт із майна компанії “Юнігран”, бенефіціаром якої є росіянин Ігор Наумець. За версією слідства, прибутки від цих активів використовувалися для фінансування війни Росії проти України.

Два тижні тому правоохоронці повідомили про підозри учасникам схеми незаконного виведення з-під санкцій майна “Юніграну”. Йдеться про підробку документів, втручання в реєстри та передачу контролю над майном фіктивним компаніям. Загальна сума збитків для держави — 124 млн гривень. Це без врахування активів, вартістю близько 1 мільярда, які могли бути передані у власність держави. Розслідування щодо цього першими опублікували журналісти “Схем”.

Цей сценарій був би неможливий без рішення Вовка. Його ухвала фактично легалізувала підсанкційні активи, відкривши шлях для виведення їх з-під контролю держави.

Спроби зупинити розгляд

Розгляд справи у ВРП від початку супроводжувався затягуванням та спробами її “поховати”. Спершу доповідач Саліхов пропонував узагалі не відкривати провадження, а згодом — закрити його без розгляду матеріалів. Потім справу почав відверто блокувати тандем Саліхова й Бурлакова.

Своєю пасивною позицією вирізнився й скаржник — Офіс Генерального прокурора. Його представники не з’являлись на засідання, не підтримували скаргу, а ще раніше — злили її у суді, відмовившись від апеляції на ухвалу Вовка.

Системна проблема

Позиція Ковбій у справі Вовка — не поодинокий випадок. За останній місяць вона:

• як доповідачка не побачила тиску на Вищу кваліфкомісію суддів та втручання у її незалежність з боку Державного бюро розслідувань, коли останнє почало відкривати кримінальні провадження щодо членів Комісії. Тоді ВККС наблизилась до кваліфікаційного оцінювання колег Вовка із Печерського райсуду Києва;
  
• підтримала Сергія Бурлакова у спробі тиску на суддю Верховного Суду Ольгу Булейко через відкриття дисциплінарної справи за безпідставною скаргою.
  

Тепер Ковбій фактично очолила “реабілітацію” судді, рішення якого допомогло вивести російські активи з-під санкцій, — в умовах повномасштабної війни з РФ. Покривання окремими членами ВРП недоброчесних суддів аж ніяк не узгоджується із ціллю судової реформи. 

Офіс Генпрокурора ще може проявити державницьку позицію — отримати від дисциплінарної палати ВРП дозвіл на оскарження цього рішення. Якщо палата надасть дозвіл, то цю справу розгляне Вища рада правосуддя у повному складі.