Навіщо чиновникам наукові ступені?
Черговий скандал із плагіатом у дисертації посадовця знову нагадує про проблему доплат за наукові ступені для суддів, працівників органів правопорядку, народних депутатів та інших посадовців.
Цього разу плагіат виявили у докторській дисертації з психології колишнього міністра внутрішніх справ, а тепер секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Ігоря Клименка. Йдеться про збіги з роботами білоруських та російських авторів. Дисертацію Клименко захистив у 2019 році, перебуваючи на посаді начальника Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції.
На жаль, плагіат у наукових роботах чиновників — це не поодинокий випадок, а ціла система.
Колишній депутат від ОПЗЖ Ілля Кива намагався захистити дисертацію, яку, ймовірно, не писав сам і матеріали до якої містили ознаки фальсифікації та фабрикації.
Плагіат виявили й у дисертації Андрія Портнова, який на момент захисту докторської був народним депутатом, а згодом став заступником голови Адміністрації Президента Януковича.
Не бракує таких історій і серед суддів. DEJURE вже писала про дисертацію судді Оксани Царевич. Ознаки плагіату виявили також у роботі судді Віталія Затолочного. Ще показовіша історія — розповідь колишнього працівника Держпродспоживслужби Олександра Короленка. Він заявив, що написав дві дисертації для чинних суддів — Ващук і Морозовської.
Чому на наукові ступені серед посадовців є такий попит? Одна з причин цілком матеріальна: держава за них щедро доплачує.
Скільки це коштує?
Ціла низка законів передбачає доплати за науковий ступінь або прямо враховує його під час визначення грошового забезпечення.
Судді. Передбачена щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата наук або доктора філософії у розмірі 15% посадового окладу, а за ступінь доктора наук — 20%.. Умовному судді Верховного Суду за докторський ступінь це буде 62 тис грн на місяць.
Поліцейські та працівники Державного бюро розслідування (ДБР). 5% та 10% доплати до окладу відповідно..
У Працівників Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Бюро економічної безпеки (БЕБ), як і у суддів 15% та 20%.
Передбачена доплата і народним депутатам, які мають науковий ступінь або почесне звання. Наприклад за кандидата наук 15%, а за доктора вже цілих 25%..Існує також низка підзаконних актів, які встановлюють доплати не лише за науковий ступінь, а й за вчене звання.
Тобто держава сама створює фінансовий стимул здобувати науковий ступінь для людей, чия основна професійна діяльність із наукою не пов’язана. І йдеться про значні бюджетні кошти. Лише на виплату надбавок за науковий ступінь суддям держава витрачає майже 130 мільйонів гривень щороку.
Поки науковий ступінь автоматично означає додаткові гроші до зарплати, цей стимул нікуди не зникає. А попит з боку посадовців створює і ринок написання дисертацій за гроші.
Доплати потрібно скасувати
Доплати за науковий ступінь мають залишитися там, де наукова діяльність безпосередньо пов’язана з професією, — у сферах освіти та науки. Для суддів, працівників органів правопорядку, народних депутатів та інших посадовців такі доплати потрібно скасувати.
Це також частина ширшої реформи правничої освіти, у якій не має бути місця недоброчесним практикам.
Відповідний законопроєкт уже давно розроблений. Але до парламенту його досі не внесли. Черговий скандал із дисертацією високопосадовця — ще один привід не відкладати це рішення.
Спротив скасуванню доплат шалений, без роботи можуть залишитися цілі фабрики з написання дисертацій на замовлення. Та й ті хто отримують доплату всяко цьому протидіють.
Попри це закликаємо народних депутатів зробити рішучий крок і внести до Верховної Ради законопроєкт про скасування доплат за наукові ступені для посадовців та забезпечити його пріоритетний розгляд.
