Розділ про адвокатуру в Антикорстратегії: тест для уряду на готовність до змін
Рішення уряду щодо розділу про адвокатуру в Антикорупційній стратегії покаже, чи наважиться влада взятись за одну з найбільш проблемних сфер системи правосуддя. Національна асоціація адвокатів України (НААУ) звернулася до прем’єр-міністра з вимогою виключити з проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки розділ, присвячений адвокатурі. У НААУ вважають, що такі положення втручаються в незалежність і самоврядність професії.
Ця позиція виглядає слабкою, якщо врахувати, як працює адвокатура зараз і яку роль вона відіграє в системі правосуддя:
- Самоврядування адвокатів — це повноваження, які держава передала професії з розрахунком на відповідальне використання. Йдеться про встановлення прозорих та чесних правил, контроль за якістю роботи адвокатів і дотримання етичних стандартів. Проте керівні органи адвокатури роками уникають вирішення проблем і блокують зміни. У результаті — втрата довіри як з боку суспільства, так і з боку інших інституцій правосуддя.
- Водночас адвокатура — це не приватна організація. Вона виконує публічну функцію, яку делегувала їй держава. Конституція закріплює за адвокатами монополію на представництво в судах і захист від кримінального обвинувачення. Це сфера, де корупційні дії та недоброчесні практики мають прямі наслідки для людей і держави. Якщо саморегулювання не працює, держава має підстави втручатися і змінювати підходи.
- Окрема проблема — легітимність органів адвокатського самоврядування. Зокрема, повноваження НААУ та Ради адвокатів України, які протидіють Антикорупційній стратегії, завершилися ще у 2022 році, але нові вибори не проведені. Посилання на воєнний стан є лише відмовкою, адже з практики суддів та прокурорів очевидно, що можливість провести з’їзд адвокатів є. Тобто наразі управління незаконно зосереджене в руках обмеженого кола Лідії Ізовітової та її команди, що ставить під сумнів їхнє право представляти всю професію. Більше того, можна з впевненістю говорити про втручання цих осіб у право кожного адвоката обирати та бути обраним до органів самоврядування.
- Без врегулювання антикорупційних ризиків в адвокатурі антикорупційна політика в системі правосуддя буде неповною. У багатьох гучних справах щодо суддів адвокати виступали посередниками у передачі хабарів. Серед прикладів — справа з $2,7 млн для ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, записи з кабінету Павла Вовка, а також схеми ухилення від мобілізації через судові рішення.
Потребу в реформі адвокатури фіксують і міжнародні партнери. Вона неодноразово згадувалася у звітах Європейської комісії щодо України. Вона і включена до переліку вимог (бенчмарків), за виконання яких Україна буде готовою до вступу в ЄС.
НААУ домагається вилучення цього розділу, бо він буде чи не першим офіційним документом українського уряду, який показує, що в адвокатурі є серйозні проблеми і їх треба вирішувати. Це база для змін до нового закону про адвокатуру, і саме цих змін керівництво асоціації намагається не допустити.
При цьому НААУ діє не лише відкрито. Для просування своєї позиції використовують і зв’язки у владі. Серед тих, хто може цьому сприяти, називають ексголову Офісу Президента Андрія Єрмака. Адже НААУ через Генпрокурора ініціювала кримінальне провадження проти посадовців Національної агенції з питань запобігання корупції (НАЗК), що виглядає як тиск на тих, хто займається антикорупційною політикою.
Рішення уряду щодо цього питання стане показовим. Воно продемонструє, чи готовий Кабмін робити реформи, необхідні для вступу в ЄС, чи стати на сторону соратниці Медведчука. Самоврядування адвокатури – це привілей. Якщо НААУ та РАУ не вирішують проблеми сфери, а є їх джерелом, то держава має обов’язок взяти ініціативу в свої руки.
Детальніше про Лідію Ізовітову та органи адвокатського самоврядування – у нашому відео на YouTube:
