Ще одна спроба створити контрольований адмінсуд — міжнародні експерти в меншості

12 лютого Комітет з правової політики Верховної Ради підтримав створення та функціонування одразу двох нових судів замість ліквідованого Окружного адмінсуду Києва (ОАСКу). Попри зауваги громадських організацій, Верховна Рада може проголосувати доопрацьований законопроєкт №12368-1 найближчим часом. 

У січні 2025 року нардепи ухвалили у першому читанні проєкт закону №12368-1, який забезпечував створення повністю ручного суду взагалі без участі міжнародних експертів у процесі відбору. 

Що передбачає “доопрацьований” законопроєкт №12368-1?

Має бути створено два суди — Спеціалізований окружний адміністративний та Спеціалізований апеляційний адміністративний. 

Вони розглядатимуть позови проти Кабміну, центральних органів виконавчої влади, Нацбанку, НАБУ, САП, НАЗК тощо. Втім, у законопроєкті №12368-1 ні слова про оскарження рішень органів суддівського врядування — Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Наразі в роботу ВРП і ВККС втручається Верховний Суд, якому ця функція взагалі не властива. ВС систематично намагається нівелювати будь-які досягнення судової реформи в такий спосіб. Більше про це у спецпроєкті Фундації DEJURE.

Логічним було б передати юрисдикцію щодо цих питань у новий суд, аби уникнути поглиблення кризи в судовій системі через рішення Верховного Суду.

Як обиратимуть суддів?

Представники влади відмовились від вже ефективної моделі — Громадської ради міжнародних експертів, яка показала якісний результат під час конкурсу до Вищого антикорсуду. Законопроєкт №12368-1 пропонує створити новий орган — Експертну Раду. 

До складу такої Експертної Ради входитимуть троє українців, делегованих скандальною Радою суддів, та троє міжнародних експертів без переважного права голосу. На переконання Фундації DEJURE, в такий спосіб влада намагається суттєво зменшити роль незалежних експертів у процесі добору суддів.

Так, Експертна Рада зможе ухвалити висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності чи компетентності виключно чотирма голосами. Тобто обовʼязковим є голос кандидата від Ради суддів. Після прийняття висновку про невідповідність або якщо голоси розділяться 3 на 3, подальшу долю кандидата визначатиме спільне засідання ВККС та Експертної Ради. 

Під час спільного засідання, аби кандидат пройшов далі, потрібна підтримка більшості від спільного складу ВККС (16 членів у складі) та Експертної Ради (із 6 членів). При цьому обов’язково, аби рішення підтримали щонайменше двоє міжнародних експертів.  

Такий підхід до добору суддів працюватиме лише три роки протягом першого добору. Надалі за конкурс відповідатиме ВККС із Громадською радою доброчесності.

Також на комітеті довго обговорювали потенційне навантаження та кількість суддів, необхідних для ефективної роботи нових судів. Уявімо, що комісія за 3 роки заповнила вакансії до двох судів. Однак через якийсь час виявиться, що суди перевантажені, і потрібно провести донабір. Другий раз він проходитиме взагалі без залучення міжнародників, що вплине на якість добору і подальших призначень. 

Які ще небезпеки?

Законопроєкт №12368-1 не визначає, як Експертна Рада має голосувати за регламент чи інші питання щодо своєї діяльності. Це може призвести до блокування роботи комісії, як це вже було під час добору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). 

Також відсутні вимоги щодо прозорості та необхідності оприлюднення практичних завдань кандидатів, методик їх оцінки та виставлених оцінок кожним членом ВККС. 

Створення нового вищого адміністративного суду на заміну ОАСКу є вимогою Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського Союзу (ЄС). При цьому новий суд мав бути створений за тією ж моделлю, що і Вищий антикорупційний суд (ВАКС) із залученням ГРМЕ. Навіть “доопрацьований” проєкт закону №12368-1 не відповідає вимогам міжнародних партнерів. Щобільше все ще є ризик створення нового ОАСКу просто з іншою назвою.

Фундація DEJURE закликає нардепів зважати на вимоги європейських партнерів та не знищувати шанс українців на новий, справді незалежний суд. Наразі система не готова ні до повної, ні до часткової відмови від міжнародних партнерів. Участь останніх навпаки слід зберігати й розширювати — аж до моменту, коли в Брюсселі підтвердять, що українська судова система відповідає європейським стандартам. Це підтвердила і Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з євроінтеграції, на конференції Фундації DEJURE 12 лютого:

«Ніхто не планує зараз припиняти роботу комісій, які складаються з міжнародних експертів, де вони мають переважний голос ухвалення рішень».