Відкриті декларації і «невидиме» житло суддів
Роки служби Феміді, а кінець кінцем — ніякої вдячності. Колеги з NGL.media опублікували матеріал, у якому виявили, що майже 46 тисяч державних службовців, серед яких і працівники судової системи, протягом останніх двох років не вказують у своїх деклараціях жодної нерухомості.
Нерухомість у деклараціях
Закон зобов’язує державних посадовців, включно з суддями, декларувати нерухоме майно — квартири, будинки, земельні ділянки, гаражі тощо — незалежно від того, чи декларант є власником, орендарем чи користується ним безоплатно.
Втім, на практиці у своїх майнових деклараціях для Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) держслужбовці часто обирають просто не заповнювати розділ під назвою «Обʼєкти нерухомості».
Порожні рядки в деклараціях суддів
За інформацією NGL.media, суддя Солом’янського суду Києва Оксана Криворот вже 8 років не декларує жодної нерухомості у власності, оренді чи користуванні. Втім, місцем її реєстрації є село Хотів біля Києва, де нерухомістю володіють її родичі. Зокрема, її матері належала земельна ділянка з будинком на центральній вулиці, а неподалік землею володіють брат з дружиною. Криворот наполягає, що не володіє жодним житлом, оскільки «вона сама і їй нічого не треба». Мовляв, переважно живе у будинку віднедавна покійної матері або залишається в Києві на ночівлю у подруги.
Суддя не вважає, що порушує правила заповнення майнових декларацій. За її словами, в останні роки вона справді не має єдиного місця проживання. Такий випадок не поодинокий. NGL.media виявили ще принаймні сімох суддів без житла.
Зокрема, і суддя Індустріального суду Харкова Діана Паляничко. Вже майже два роки вона працює і проживає в Харкові, але житло не декларує. Паляничко орендує житло, та в декларації його не вказує, бо «думала, що потрібно зазначати лише майно, яке тобі належить». Водночас суддя помилку визнала та обіцяє виправити.
Колишній очільник Полтавського районного суду Анатолій Потетій розповів журналістам, що в Україні нібито складна система «публічного декларування», часто змінюються правила і не зрозуміло, що саме потрібно вказувати…
Чому відкриті декларації — це важливо
Це розслідування стало можливим тільки тому, що декларації в Україні залишаються відкритими. Саме завдяки ним ми бачимо, що тисячі посадовців — включно з суддями — роками «не мають житла» на папері. І це лише одне з небагатьох порушень, які вдалося встановити.
НАЗК не може опрацювати всі декларації. Щороку подається близько 630 тис. декларацій, водночас у межах повних перевірок НАЗК аналізує лише близько 1200 документів.
Саме тому необхідно, щоб доступ до інформації про суддів у реєстрах чи деклараціях залишався відкритим. Публічні дані про майно та статки суддів відіграють важливу роль у громадському контролі. Вони дозволяють порівнювати спосіб життя, активи та витрати суддів з їхніми офіційними доходами, виявляти ознаки недоброчесності та ставити запитання про походження майна.
У березні 2026 року Рада суддів заявляла, що ініціюватиме перед державними органами:
- обмеження доступу до інформації про місце проживання суддів та членів їхніх сімей;
- перегляд обсягу відкритих даних про суддів у державних реєстрах;
- додаткові механізми захисту персональних даних суддів.
У контексті аналітики NGL.media зрозуміло, наскільки такі ініціативи від Ради суддів шкідливі. Саме відкритість декларацій дозволяє виявляти численні порушення і зловживання системою.
