Як Вовк намагається закрити скарги на себе, а Бурлаков — допомогти йому в цьому у Вищій раді правосуддя

У Вищій раді правосуддя (ВРП) спробували запустити дисциплінарне провадження щодо інспекторки — після скарги Павла Вовка, який через Верховний Суд намагається повернутися на посаду.

Член ВРП Сергій Бурлаков запропонував відкрити дисциплінарне провадження щодо дисциплінарної інспекторки Ірини Давидович. Підставою стала скарга ексголови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка: він стверджує, що інспекторка затягує опрацювання скарги на нього. Навантаження у Давидович значне — у неї понад 1200 розподілених скарг. Крім того, після звільнення Вовка з посади судді скарги щодо нього втрачають пріоритетність. У результаті жоден із членів ВРП ініціативу Бурлакова не підтримав.

Ця ситуація показує одразу дві проблеми: прогалини в законодавстві, які дозволяють уникати відповідальності суддям, яких звільнили, а а потім поновили на посаді, і вибірковість підходів, які Бурлаков просуває у ВРП.

Що потрібно змінити у законі? 

• Рік тому Вища рада правосуддя звільнила Павла Вовка з посади судді. Зараз він оскаржує це рішення у Великій палаті Верховного Суду. Паралельно Вовку вигідно, щоб зараз дисциплінарні скарги щодо нього закрили: чинне законодавство передбачає, що після звільнення судді скарги повертають скаржнику без розгляду, бо формально немає суб’єкта дисциплінарної відповідальності. Вовк прагне, щоб Верховний Суд поновив його на посаді і щоб у ВРП не було жодної скарги на нього. Тоді він вийде сухим із води. 
• Тут необхідні зміни. Якщо Верховний Суд поновлює суддю на посаді, має автоматично поновлюватися і розгляд дисциплінарних скарг та подань ВККС про звільнення, які  залишили без розгляду через попереднє звільнення. Детальніше про це — в аналітиці DEJURE.

Що не так з іншими рішеннями Бурлакова?

• Раніше, за оцінкою наших експертів, Сергій Бурлаков затягував розгляд справи щодо судді Всеволода Князєва, у якій ішлося про отримання хабара майже в $3 мільйони. У підсумку дисциплінарну справу не розглянули, оскільки Князєва звільнили з інших підстав — через оренду квартири за заниженою ціною.
• Також Бурлаков понад півтора року не опрацьовував пріоритетну скаргу на суддю Володимира Куксова, який, зокрема, очікував захоплення України росіянами, виправдовував дії окупантів і зневажливо висловлювався про українських захисників. Звільнення Куксова відбулося після опрацювання скарги інспекторкою Олександрою Любарець за кілька місяців.
• Окремо Бурлаков публічно виступає проти допустимості використання матеріалів кримінального провадження у дисциплінарних процедурах — зокрема, він писав про це у своїй статті. Водночас саме на підставі матеріалів кримінального провадження («плівок ОАСКу») ВРП ухвалила рішення про звільнення Павла Вовка.

Цей епізод — ще один тест для ВРП на здатність захищати судову систему від впливу Вовка та його соратників. Рада з ним впоралась. Спроба «покарати» інспекторку за скаргою Вовка виглядає як гра на руку людині, яка прагне повернення в систему і зацікавлена, щоб її дисциплінарні історії зникли з порядку денного. Водночас чинна норма закону справді дає суддям можливість переждати звільнення, а потім у разі поновлення повернутися без залишку нерозглянутих скарг. Тому тут потрібні зміни до закону, які автоматично відновлюватимуть розгляд скарг та подань Вищої кваліфкомісії суддів про звільнення, які були залишені без розгляду через відсутність суб’єкта дисциплінарної відповідальності.