Адвокатське самоврядування «судить» членів Вищої кваліфкомісії суддів: як тиск виправдовують захистом
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДКА) Вінницької області розгляне справи щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) Руслана Сидоровича і Романа Сабодаша. Оцінять їх як адвокатів, попри те, що скарги стосуються діяльності на посаді у ВККС, а дія адвокатського свідоцтва Сидоровича та Сабодаша призупинена.
«Ключова тут історія у наступному — робота в органах суддівського врядування є несумісною з діяльністю адвоката, у звʼязку з чим я зупинив адвокатську діяльність негайно після свого призначення у ВККС.
Особливу пікантність цій справі може додавати те, що чимало діючих суддів та прокурорів мають зупинені адвокатські свідоцтва, проте (що цілком логічно) їх ніхто не притягує до дисциплінарної відповідальності за порушення правил адвокатської етики.» — йдеться в дописі Сидоровича.
Тут до умовної юридичної задачі додається ще одна змінна. Адвокатка Жанна Грушко. Вона була кандидаткою на посаду судді апеляційного адміністративного суду. Для призначення на посаду Грушко мала пройти співбесіду з Вищою кваліфкомісією суддів. За рішенням ВККС Грушко не набрала необхідної кількості балів, а тому не пройшла конкурс на посаду судді апеляційного суду. Після чого вона звернулась з позовом до Верховного Суду (ВС), який став на сторону ВККС і визнав рішення правомірним. Наразі Грушко оскаржує це рішення у Великій Палаті ВС.
Після рішення ВККС, Рада Адвокатів України (РАУ) заявила, що ініціює дисциплінарне провадження проти Руслана Сидоровича та Романа Сабодаша. Обидвоє членів комісії ставили кандидатці Грушко питання під час співбесіди. Як вважає РАУ, вони нібито ототожнили адвокатку з клієнтом, втрутились в її професійні права та дискредитували професію адвоката. Більше того, Рада адвокатів заявила абсурдне твердження, що члени ВККС нібито розголосили адвокатську таємницю, хоча обов’язок її збереження покладено на самого адвоката, тобто Грушко. Врешті, скаргу на обох членів ВККС подала власне адвокатка Грушко. Вона звинувачує, наприклад Сидоровича, у неправомірності запитань щодо бажання стати суддею та дотримання нею фінансового моніторингу.
Члени ВККС і статус адвоката: чому змішування ролей — це проблема
Верховний Суд підтвердив законність рішення ВККС щодо Грушко. Відповідно члени комісії діяли в межах повноважень. Наявність порушення правил адвокатської етики у цьому випадку видається щонайменше необґрунтованою.
У такому разі КДКА Вінницької області фактично оцінюватиме діяльність Сидоровича та Сабодаша як представників органу державної влади, а не як адвокатів, що виходить за межі її компетенції. А рішення та дії Ради адвокатів України виглядають як свідоме втручання у діяльність та тиск на членів ВККС.
Кейс Сидоровича може сигналізувати не тільки про тиск на нього через «незручні рішення», тут може йтися і про приватний інтерес. Його вже не вперше намагаються притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Сидорович головував на засіданні ВККС, яке проводило оцінку судді Олени Ізовітової-Вакім — дочки голови Ради адвокатів України Лідії Ізовітової. Тоді ж комісія визнала суддю такою, що не відповідає займаній посаді і рекомендувала звільнити її.
Історія заходить на нове коло
Такий вид тиску на представників органів влади, які раніше вели адвокатську практику, на жаль, практика не нова.
Показовими тут є кейси адвокатів Андрія Вишневського та Валерії Коломієць. Їх позбавили статусу адвокатів за власну позицію, а не за професійну діяльність. Андрій Вишневський відповідав у Міністерстві юстиції за систему безоплатної правничої допомоги (БПД). Під час конференції він сказав, що стан адвокатури є плачевним і вона потребує негайного реформування. Тією ж сферою у міністерстві керувала Валерія Коломієць. Адвокатка виступила проти бажання Національної асоціації адвокатів України (НААУ) отримати доступ до бюджету БПД. Позбавили обох права на здійснення адвокатської діяльністю за скаргами представників РАУ за начебто «деструктивне управління» та «негативне ставлення до адвокатури». Для обґрунтування скарги на Коломієць використали її ділове листування з Валентином Гвоздієм, яке оцінили як некоректне спілкування.
Наразі РАУ своїми діями також втручається у діяльність члена Вищої ради правосуддя (ВРП) Романа Маселка. Він виконував свої повноваження під час перевірки доброчесності кандидата в судді — адвоката Олександра Віхрова. Після перевірки Маселко встановив, що у Вірхова є цілий ряд порушень, тож ВРП відмовила Віхрову в призначенні.
Серед виявлених порушень Олександра Віхрова:
- сумнівні підстави для отримання відстрочки від мобілізації.
Віхров отримав рішення суду про розлучення з дружиною з утриманням двох дітей. На наступний день після вступу рішення у силу він одружився на сестрі дружини, у якої також є дитина. Одразу ж після цього отримав посвідчення багатодітного батька та право на відстрочку. При цьому кандидат виїжджав з ексдружиною за кордон, поки нова «дружина» залишалась в Україні.
- протокол на кандидата про злісну непокору законній вимозі поліцейського
Поліція затримувала водія з ознаками сп’яніння. Віхров, теж з ознаками сп’яніння, підбурював водія втікати, перешкоджав поліцейським, відштовхував та намагався проникнути в автомобіль. До нього застосували газовий балончик «Терен». У суді Віхров стверджував, що таким чином надавав водію правову допомогу. Суд його виправдав на підставі наданого відеозапису подій.
- явна невідповідність майна кандидата і членів його сім’ї їх задекларованим доходам
Загальна різниця близько 2 мільйонів гривень. Йдеться про будинок та коштовні автомобілі.
11 з 15 членів ВРП погодились з пропозицією Маселка. РАУ, у свою чергу, «не змовчали». Орган назвав перевірку щодо Вірхова «втручанням у адвокатську діяльність» та ініціювала дисциплінарне провадження щодо Маселка як адвоката. Десь ми це вже бачили… Чи могла і мала б РАУ ініціювати дисциплінарну справу щодо Віхрова за такі порушення? Мабуть, так, але пріоритети інші.
Вища рада правосуддя визнала, що такі рішення та заяви РАУ щодо Маселка є шкідливими та безпідставними. Двічі!
«ВРП підкреслила, що оцінювати дії членів ВРП через призму «неправильного», на думку РАУ, голосування — безпідставно і безвідповідально. Такі твердження дискредитують Вищу раду правосуддя як незалежний конституційний орган суддівського врядування та підривають авторитет правосуддя загалом.»
РАУ не прислухалась до рішення ВРП і через 2 дні все-таки подала дисциплінарну скаргу на Маселка до КДКА Закарпатської області.
«За таких обставин дії РАУ свідчать не про захист порушеного права, а про надання власних оцінних судженьщодо діяльності члена Вищої ради правосуддя, що за своїм змістом є формою тиску та втручання у здійснення ним повноважень. Установлюючи у своєму рішенні нібито факт порушення членом Вищої ради правосуддя Правил адвокатської етики та Присяги адвоката, РАУ фактично вдалася до оцінки дій посадової особи, яка здійснює свої повноваження не як адвокат, а як член конституційного органу суддівського врядування.»
Де проходить межа
Атаки РАУ під керівництвом Ізовітової на членів ВРП та ВККС є частиною ширшої картини: боротьби нереформованих органів проти оновлених інституцій, які здійснюють очищення судової влади та її наповнення якісними кандидатами. Важелем такого впливу стають дисциплінарні механізми. Інструмент реагування на порушення перетворюють на інструмент тиску. Водночас, коли адвокати фігурують у справах про підкуп суддів, торгівлю закритою частиною судового реєстру чи співпрацю з російською владою, РАУ вдає, що нічого не сталось. Біле називають чорним, а чорне – білим.
Органи адвокатського самоврядування в європейських країнах дбають про репутацію професії та про зміцнення довіри суспільства до адвокатури. Пріоритетом має бути підтримання високих стандартів професійної етики, а не захист приватних інтересів.
У цій ситуації для КДКА постає окремий виклик. Кейси Сидоровича, Сабодаша та Маселка покажуть наскільки незалежними є дисциплінарні органи адвокатури, а їхні рішення обґрунтованими та законними.
Водночас, використання дисциплінарних процедур для тиску на окремих адвокатів – це одна із ракових пухлин адвокатури. Також Єврокомісія у звіті за 2025 рік звернула увагу на зловживання дисциплінарними механізмами щодо адвокатів та на нерівномірність практики їх застосування.
На тлі зловживань Ради адвокатів ще більш нагальним постає питання реформи адвокатури, щодо якої немає відчутного руху уже три роки.
