Хто обиратиме майбутніх членів ВККС і чому без міжнародних експертів судова реформа опиниться під загрозою
Від того, хто увійде до конкурсної комісії, залежить майбутній склад ВККС, а отже — хто надалі добиратиме й оцінюватиме українських суддів. 21 липня Рада суддів України (РСУ) оголосила додатковий набір кандидатів до конкурсної комісії, яка здійснюватиме добір майбутніх членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Документи прийматимуть до 25 вересня. Рада пояснила це рішення ризиком того, що повноваження чинної ВККС завершаться раніше, ніж розпочнеться формування нового.
Експерти Фундації DEJURE неодноразово звертали увагу на цей ризик. Але проблема полягає ще й у тому, хто контролюватиме добір людей, від яких надалі залежатимуть призначення, кар’єрне просування й оцінювання українських суддів.
У 2025 році на три місця від РСУ претендували лише троє кандидатів: суддя у відставці Андрій Григоров, суддя Господарського суду міста Києва Олександр Котков і суддя Господарського суду Одеської області Володимир Петров. Тобто реального вибору між альтернативними претендентами Рада суддів не мала.
Наш аналіз виявив низку обставин, що викликають сумніви в доброчесності кандидатів. Котков і Петров у своїй практиці ухвалювали судові рішення російською мовою. Щодо Олександра Коткова також виникали питання через рішення у справі «Білоцерківмазу», яке згодом скасував Верховний Суд, а також через задекларовану вартість земельної ділянки його дружини. Петров понад визначений законом строк очолював суд, занижував вартість майна в деклараціях, не декларував відомостей про дружину, автомобілем якої користувався. Крім того, під час повномасштабної війни суттєво зросли її доходи від підприємницької діяльності.
Докладніше про кандидатів від Ради суддів — у матеріалі Фундації DEJURE.
Оголошення додаткового набору саме по собі не усуває головної загрози. За чинною моделлю після завершення спеціального перехідного механізму трьох членів конкурсної комісії делегує Рада суддів, а ще по одному — Рада прокурорів, Рада адвокатів і Національна академія правових наук. Незалежної зовнішньої складової в такій конструкції немає. Отже, Україна ризикує послабити один із ключових механізмів судової реформи та не виконати євроінтеграційне зобов’язання щодо продовження участі незалежних міжнародних експертів.
Законодавче рішення вже запропоноване. Законопроєкт №13382, зареєстрований 18 червня 2025 року Анастасією Радіною та групою народних депутатів, пропонує зберегти модель із трьома міжнародними експертами, їхнім переважним голосом та продовжити її дію до червня 2028 року. Проте станом на сьогодні законопроєкт досі опрацьовується у парламентському комітеті.
На початку липня тодішній віцепрем’єр-міністр Тарас Качка заявив, що уряд працює з Європейською комісією над законопроєктами на виконання Дорожньої карти з верховенства права і планує подати їх упродовж третього та четвертого кварталів 2026 року. Однак окремий урядовий законопроєкт щодо конкурсної комісії ВККС досі не представили публічно.
Тому запитання до Кабінету Міністрів залишається відкритим: де цей законопроєкт і коли його побачить суспільство?
Верховна Рада має невідкладно розглянути законопроєкт №13382 або рівноцінний урядовий проєкт і зберегти міжнародним експертам вирішальну роль у конкурсній процедурі. Україні потрібна вчасно сформована конкурсна комісія, яка буде здатна провести незалежний і доброчесний відбір.
Чому без незалежних міжнародних експертів конструкція судової реформи ризикує перетворитися на будинок на піску — докладніше в аналітиці Кирила Сидорчука й Анастасії Кокалко.
Хто сьогодні перевіряє українських суддів і чому склад органів суддівського врядування має значення — пояснюємо у відео Фундації DEJURE:
