Єрмак не встиг відбілити репутацію через адвокатуру — НАБУ і САП прийшли раніше
11 травня 2026 року колишній керівник Офісу Президента та адвокат Андрій Єрмак отримав підозру від НАБУ та САП — за легалізацію понад 460 мільйонів гривень, нібито відмитих через корупційні схеми в «Енергоатомі». 14 травня, о 9:00 Вищий антикорупційний суд обрав для Андрія Єрмака запобіжний захід — два місяці тримання під вартою з альтернативою застави у 140 млн грн (у клопотаннях прокурора фігурувала сума 180 млн грн).
Бачимо, що ні зв’язки, ні адвокатський статус не вберегли Єрмака від підозри НАБУ і САП. Водночас Фундація DEJURE раніше висловлювала занепокоєння, що статус адвоката і його використання для роботи з військовими може слугувати способом покращення публічного іміджу.
Що відомо про відмивання 460 мільйонів гривень і як Єрмак використовував адвокатський статус для покращення репутації — читайте далі.
За що Єрмак отримав підозру?
Увечері 11 травня 2026 року НАБУ та САП офіційно повідомили, про викриття організованої групи, причетної, за версією слідства, до легалізації понад 460 мільйонів гривень внаслідок операцій, пов’язаних із будівництвом котеджного комплексу «Династія» у Козині на Київщині. Підозру вручили «одному з її учасників — колишньому керівнику Офісу Президента України».
Після вручення підозри НАБУ розпочало невідкладні слідчі дії, та подало клопотання про арешт майна, пов’язаного зі справою. Станом на 12 травня слідчі дії тривають. Детектив НАБУ Олександр Абакумов раніше публічно заявляв, що в матеріалах справи Єрмак може фігурувати саме під псевдонімом «Хірург». Єрмак заперечив усі звинувачення: «У мене немає жодного будинку». На запитання журналістів про псевдонім «Хірург» у матеріалах справи він відповів: «Моє ім’я — Андрій Єрмак, іншого імені у мене немає».
Справа «Династія» є складовою операції «Мідас» — розслідування, яке НАБУ вело 15 місяців і зібрало понад тисячу годин перехоплених переговорів. За даними слідства, організована група контролювала закупівлі в «Енергоатомі» та, нібито, систематично вимагала від підрядників відкати у розмірі 10–15% від вартості кожного контракту. Кошти, одержані злочинним шляхом, за версією слідства, були використані для фінансування будівництва «Династії» через підконтрольні компанії. Промовиста деталь з перехоплених переговорів: у жовтні 2023 року, під час масованих ударів по енергетичній інфраструктурі, фігуранти нібито обговорювали підвищення відкатного відсотка під час робіт на об’єктах енергетичної інфраструктури.
На цьому тлі особливо показовою виглядає активність Єрмака в адвокатурі, яка почалася за кілька місяців до вручення підозри.
9 балів зі 100: найгучніший тест антикорупційної системи України
Рішення ВАКС, як і робота НАБУ та САП у цій справі є безпрецедентними за масштабом і політичним резонансом. Саме скоординована робота цих інституцій дозволила так далеко просунутися у розслідуванні і добитися обрання запобіжного заходу. Водночас, у наших попередніх матеріалах ми фіксували спроби зменшити роль міжнародних експертів у процесі реформ адвокатури та ініціативи щодо переформатування ВРП, що може послабити зовнішній контроль і захист антикорупційних органів. Це ключова річ, від якої намагаються позбутися можновладці.
Важливо, що це — не лише позиція громадянського суспільства. Єврокомісарка Марта Кос публічно наголосила, що головні напрямки реформ, за якими слідкують європейські столиці, зібрані у «плані Качки-Кос». А Україна сама встановила термін: план розрахований на 2026 рік. Збереження міжнародних експертів і у доборі до ВККС та ВРП — прямий пункт цього плану. Проте за три місяці з дванадцяти, відведених на виконання плану, консорціум «Членство Check» — до якого входить і DEJURE — зафіксував лише 9 балів зі 100. Без виконання цих зобов’язань немає ні довіри ЄС, ні реального руху до членства.
Як Єрмак відбілював репутацію
3 березня з’явилася інформація, що голова Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Лідія Ізовітова дала розпорядження створити новий комітет, який очолив Андрій Єрмак. Його назвали Комітетом з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення.
Після цього Єрмак дуже швидко почав нарощувати активність у Національній асоціації адвокатів. Він регулярно з’являвся на публічних заходах разом з Ізовітовою, а НААУ активно укладала меморандуми та домовленості зі структурами, пов’язаними з військовослужбовцями.
Зокрема — меморандум про співпрацю з військовим омбудсменом, Національною гвардією України, Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими. Також відбулася зустріч із заступником міністра у справах ветеранів. Нібито йшлося про правничі консультації, реагування на порушення прав військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також підготовку законопроєктів.
Паралельно почалася медійна кампанія. Єрмак відвідував фронтові зони у супроводі відомих осіб (зокрема, разом із Шоном Пенном). Журналісти фіксували його заяви про роботу адвокатів у бригадах і наміри надавати правовий супровід військовим. Тоді він та ще кілька адвокатів заявили, що хочуть напряму спілкуватися з військовими, збирати їхні проблеми та надавати правничу допомогу.
Єрмак намагався відбілити свій публічний образ через тему захисту військових. Для цього він прив’язувався до людей і середовищ із позитивною репутацією (як-от Ольга Решетилова, що має сильну репутацію в правозахисному та громадському середовищі і з 2025 року стала військовою омбудсменкою). Для Єрмака співпраця з такими людьми створює потрібний інформаційний фон: він закріплює за собою образ людини, яка займається допомогою військовим та постраждалим від війни.
Статус адвоката – прикриття для зустрічей із посадовцями
Розслідування «Української правди» показало, що навіть після звільнення Єрмак продовжував зустрічатися з впливовими посадовцями. Зокрема — з радником Зеленського зі стратегічних питань та колишнім міністром стратегічних галузей промисловості Олександром Камишіним. При цьому сам Камишін не зміг чітко пояснити журналістам, про що була розмова.
Так само Єрмак зустрічався із секретарем РНБО Рустемом Умєровим. На запитання журналістів про зміст зустрічі пролунала максимально розмита відповідь: говорили «про життя, роботу та події в Україні».
Новий комітет НААУ давав Єрмаку універсальне формальне підґрунтя для подібних контактів. Назва комітету та його повноваження сформульовані настільки широко, що під них можна підвести будь-яку тему — і допомогу війську, і міжнародну співпрацю, і питання відновлення країни.
Можливі плани — політичний плацдарм?
Виглядало, що амбіції Єрмака були значно ширші за адвокатську діяльність. Активність навколо захисту військових могла також виконувати роль плацдарму для повернення у велику політику. Адже, якби Єрмак справді хотів системно займатися допомогою військовим, він навряд чи обрав би саме НААУ.
НААУ вже багато років очолює Лідія Ізовітова — у публічних матеріалах є згадки про її зв’язки із Віктором Медведчуком. І за час повномасштабної війни асоціація не стала структурою, яка системно підтримує військових. Натомість вона переслідує адвокатів, які самі пішли служити.
Наприклад, представники НААУ подавали дисциплінарні скарги на адвокатів-військовослужбовців Іллю Костіна та Артема Донця. Є свідчення, що Артема Донця та інших адвокатів‑військовослужбовців системно переслідували. Через дисциплінарні рішення і адміністративні дії, деяким було тимчасово анульовано свідоцтва та позбавлено можливості надавати pro bono захист побратимам, що обмежувало доступ до правової допомоги для захисників. На Костіна подали 13 скарг. Причина конфлікту проста — вони відкрито критикують керівництво асоціації. Самі військові адвокати заявили, що НААУ не цікавиться їхніми проблемами. Так само асоціація не демонструє системної підтримки Збройних сил.
Суди двічі зобов’язували НААУ розкрити інформацію про допомогу армії. У відповідь асоціація заявила, що перерахувала близько 10 мільйонів гривень, але підтвердила це лише однією платіжкою на 345 тисяч гривень від 28 лютого 2022 року. Жодних інших доказів не надали.
Більше того, адвокат-військовослужбовець Артем Донець надсилав запити до Генштабу, Міноборони, СБУ, Нацполіції та інших структур із питанням, чи отримували вони допомогу від НААУ або рад адвокатів. Усі відповіли, що жодної підтримки не отримували.
Реформа адвокатури — це не лише виконання рекомендацій ЄС у межах підготовки до членства, а й питання національної безпеки. У щорічних звітах Європейської Комісії та громадянського суспільства протягом останніх трьох років зазначалося, що Україні потрібні прозорі процедури відбору до органів адвокатського самоврядування, незалежні дисциплінарні механізми та міжнародний моніторинг, аби зменшити ризики політичного і корупційного впливу на юридичну спільноту. Нинішня справа підсвічує ці ризики: коли інституції адвокатури та пов’язані з ними органи залишаються непрозорими, це створює вразливість для використання статусів і контактів високопосадовців — що під час війни перетворюється з питання репутації на питання національної безпеки.
Посол ЄС в Україні прокоментувала справу, зазначивши, що розгляд у ВАКС під час війни демонструє стійкість антикорупційних інституцій.
***
В справі Єрмака розглядається не тільки його індивідуальна діяльність. Це розгляд антикорупційної структури, вибудуваної за участі міжнародних партнерів і відстояної громадянським суспільством. НАБУ, САП і ВАКС показали, що здатні працювати навіть проти «недоторканних».
Але стійкість цих інституцій не є самоочевидною і не є вічною. Минулого року були спроби послабити НАБУ і САП через кадрові та законодавчі маніпуляції.
Щоб антикорупційна система лишалася дієвою, потрібно дореформувати решту судової інфраструктури. Нам потрібен незалежний Верховний суд, доброчесний Генеральний прокурор, реформоване ДБР — усі органи, що досі або самі перебувають під питанням, або використовувалися для тиску на НАБУ і САП. Потрібна реформа адвокатури — щоб адвокатський статус не слугував прикриттям для схем. І потрібне повернення міжнародних експертів до добору у ВККС та ВРП — бо саме це колись зробило можливим появу незалежних детективів, прокурорів і суддів, які сьогодні ведуть цю справу.