Один рік розгляду пріоритетних скарг щодо суддів Окружного адмінсуду Києва

Нещодавно ми проаналізували, як Вища рада правосуддя (ВРП) та Служба дисциплінарних інспекторів (СДІ) опрацьовували скарги, яким інспектори надали статус пріоритетних у перший рік своєї роботи. Загалом таких скарг було 174. Показово, що кожна п’ята з них (22%) стосується суддів ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) — інституції, яка створила масовий запит у суспільстві на очищення судової влади. Це сталося через «плівки Вовка» та кримінальне провадження про злочинну організацію в ОАСК, яка намагалася захопити державну владу.

Водночас важливо відмежувати цей аналіз від дисциплінарних проваджень, відкритих ще до запуску СДІ. У 2025 році ВРП звільнила з посади за вчинення істотного дисциплінарного проступку суддів ОАСКу Павла Вовка та Альону Мазур, а дисциплінарні палати (ДП) ВРП подали на звільнення Євгенія Аблова та Костянтина Пащенка. Однак ці справи розглядали без участі дисциплінарних інспекторів, тому до наведених нижче висновків їх не включили.

Про що саме скарги?

Більшість пріоритетних скарг щодо суддів ОАСКу пов’язані з конкретними епізодами «плівок Вовка». Найчастіше вони стосувалися Павла Вовка (6 скарг), Ігоря Погрібніченка (4), Володимира Келеберди та Руслана Арсірія (по 3), а також Богдана Саніна, Олексія Огурцова й Наталії Клименчук (по 2).

Загальна статистика розгляду скарг

Станом на 31 грудня 2025 року результати розгляду 39 пріоритетних скарг щодо суддів ОАСКу виглядали так:

• 8 скарг (20,5%) — не мають жодного рішення. У п’яти з них інспектори підготували висновки про відкриття дисциплінарної справи, однак дисциплінарні палати їх не розглянули.
• 22 скарги (56,4%) — за ними відкрито дисциплінарні справи, але вони залишаються невирішеними по суті;
• 3 скарги (7,7%) — завершилися притягненням суддів до дисциплінарної відповідальності.
• 5 скарг (12,8%) — залишено без розгляду інспектором або дисциплінарною палатою.
• 1 скарга (2,6%) — завершилася відмовою у притягненні судді до відповідальності.

Важливо наголосити, що ці скарги розподілили на інспекторів після того, як члени ВРП не опрацьовували їх понад рік від моменту відновлення дисциплінарної функції. На цьому тлі позитивною тенденцією є те, що 36 із 39 скарг принаймні опрацювали на стадії вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи. Тобто СДІ фактично перервала практику «заморожування» резонансних скарг щодо суддів ОАСКу.

Водночас на рівні результату по суті прогрес наразі обмежений: притягненням до відповідальності завершилися лише три справи. Це ставить ключове питання не лише про навантаження, а й про те, де саме виникають затримки — на етапі підготовки матеріалів інспектором чи на етапі винесення справи членом ВРП на розгляд палати.

Хто вже отримав дисциплінарні стягнення

За участю СДІ до дисциплінарної відповідальності притягнули трьох суддів ОАСК:

1. Володимир Келеберда — 3 ДП одноголосно підтримала висновок інспектора Вячеслава Черепа та подала суддю на звільнення. Підставою став саботаж кваліфікаційного оцінювання 17 квітня 2019 року, який, за матеріалами справи та записами «плівок», мав ознаки скоординованої поведінки. У розмові з Вовком від 2 квітня 2019 року Келеберда каже: «Я буду хворий 17-го».
2. Кирило Гарник — 2 ДП застосувала стягнення у вигляді відсторонення від здійснення правосуддя на 3 місяці з направленням на кваліфоцінювання. Скарга стосувалася відмови судді пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння. Справу про адміністративне правопорушення розглядав Печерський районний суд Києва, однак у процесі розгляду матеріали зникли, що унеможливило притягнення судді до адміністративної відповідальності. Дисциплінарним інспектором у цій справі була Олександра Любарець.
3. Віктор Шулежко — 3 ДП застосувала догану з позбавленням доплат на один місяць. У 2020 році суддя Шулежко став на бік забудовника Протасового Яру й ухвалив рішення, яким фактично зупинив скасування дозволу на будівництво в Протасовому Яру. Потім суддя задовольнив позов забудовника та скасував рішення Київської міської ради, які мали б повернути Протасовому Яру статус зони зелених насаджень. Дисциплінарним інспектором у цій справі був В’ячеслав Плескач.

Усі ці рішення судді оскаржують, а отже їх може переглянути повний склад ВРП. 

Окремо варто згадати протилежний за змістом результат: відмова у притягненні до відповідальності Марини Бояринцевої. 3 ДП підтримала позицію інспектора Ростислава Садового, пов’язавши неявку судді на кваліфоцінювання 17 квітня 2019 року з доглядом за хворою дитиною. Водночас на плівках є запис розмови, як Бояринцева обговорює з Вовком умисне уникнення оцінювання. Це стало однією з підстав, чому Вища кваліфкомісія суддів визнала Бояринцеву такою, що не відповідає займаній посаді, та рекомендувала її звільнити.

Відкриті, але «завислі» справи: головний ризик

Найбільший масив — 22 скарги, за якими відкрилм дисциплінарні справи, але досі не розглянули по суті. У 18 випадках провадження відкрили у лютому–липні 2025 року. Попри те, що після відкриття минуло п’ять і більше місяців, у багатьох справах дисциплінарної палати не наблизились до ухвалення рішення, у деяких випадках не відбулось жодного засідання. Затягування із розглядом саме пріоритетних справ є особливо проблемним, оскільки негативно впливає на оцінку ефективності дисциплінарних процедур та довіру до судової влади.

На цьому етапі можлива:

• затримка з підготовкою справи та висновку по суті з боку інспектора;
• або затримка з опрацюванням висновку та винесенням справи в порядок денний палати членом ВРП — співдоповідачем.

Ми намагалися встановити, чому відбувається зволікання, зокрема через запит до секретаріату ВРП про наявність висновків інспекторів по суті у відкритих справах щодо суддів ОАСКу. Однак секретаріат повідомив, що окремий облік таких даних не ведеться, хоча, на нашу думку, технічно ця інформація може бути доступною в електронній системі документообігу ВРП. Свідченням цього є те, що у таблиці, наданій Секретаріатом ВРП, зазначили про один з таких висновків інспектора — щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Боброва.

Відсутність прозорого трекінгу ключового процесуального етапу створює «сліпу зону» і цим унеможливлює чітке визначення відповідальних за затримки. Це також спонукає вважати, що справи суддів ОАСКу навмисно «гальмують».

Закон встановлює для інспектора чіткий строк: висновок по суті мають підготувати і передати до палати не пізніше 30 днів з дня відкриття дисциплінарної справи (ч. 1 ст. 48 Закону «Про Вищу раду правосуддя»). Зважаючи на значне навантаження інспектора близько тисячою скарг та складність справ суддів ОАСКу такий строк може бути складно дотримати. Втім, якщо висновок не готовий протягом декількох місяців, то виникає запитання про дотримання розумних строків. 

Закон не встановлює строків для члена ВРП — співдоповідача щодо опрацювання висновку дисциплінарного інспектора та винесення справи на розгляд дисциплінарної палати. За відсутності інформації про фактичні дати підготовки таких висновків можна припустити, що значна частина затримок виникає саме на рівні співдоповідачів — членів ВРП. Вони поінформовані про надходження або відсутність висновку інспектора і, у разі потреби, можуть звернути увагу інспектора на необхідності дотримання строку. 

Водночас дисциплінарна палата зобов’язана розглянути дисциплінарну справу протягом дев’яноста днів з дня її відкриття, з можливістю продовження цього строку ще на 30 днів у виключних випадках (ч. 13 ст. 49 Закону «Про Вищу раду правосуддя»). Затягування розгляду саме пріоритетних справ підриває довіру до дисциплінарних процедур, адже створює враження, що навіть скарги з найвищим ступенем важливості не розглядаються в розумні строки, що ставить під сумнів перспективи розгляду інших проваджень.

Пріоритетні скарги щодо суддів ОАСК, обвинувачених у вчиненні злочинів

У кримінальній справі № 991/2030/22, яку розглядає ВАКС обвинуваченими є 7 суддів ОАСКу: ексголова суду Павло Вовк, його заступники Євгеній Аблов та Ігор Погрібніченко, а також Ігор Качур, Олексій Огурцов, Богдан Санін та Володимир Келеберда.  

ВРП звільнила Вовка з посади у березні 2025 року. Інші шестеро обвинувачених зберігають статус судді та щомісячні виплати. У 2025 році ДП подали на звільнення Аблова та Келеберду, але ВРП ще може змінити ці рішення. Водночас, щодо обидвох є інші відкриті дисциплінарні справи. 

Нижче додаємо таблицю про стан розгляду пріоритетних скарг щодо цих суддів

Щодо Ігоря Погрібніченка пріоритетними визначено чотири скарги. У двох випадках інспектор Олексій Гура навіть не підготував висновок про відкриття дисциплінарного провадження.  До слова, за висновками Гури за весь 2025 рік відкрили лише шість дисциплінарних справ та притягнули до відповідальності лише одного суддю. Тому виникають значні запитання щодо ефективності роботи цього інспектора. 

Ще дві скарги опрацьовував інспектор Максим Захарченко: висновки про відкриття справ були готові 1 вересня 2025 року, однак дисциплінарну справу відкрили лише 26 січня 2026 року — майже через п’ять місяців. З огляду на резонансність цих справ (епізоди з «плівок ОАСКу») така тривалість стадії «від висновку до рішення про відкриття» виглядає необґрунтовано довго і ще раз підсвічує проблему зволікання зі справами щодо суддів ОАСКу. Співдоповідачем в обох справах був член 1 ДП Микола Мороз. Окрім того, Мороз є співдоповідачем у справі щодо Богдана Саніна, яка була відкрита ще 2 червня 2025 року, але у якій немає рішення ДП по суті. Нам не відомо, чи відбулось хоча б одне засідання у цій справі протягом 8 місяців після її відкриття. Також не можливо встановити, чи затримка відбувається зі сторони інспекторки чи членів ДП.   

Висновки

Перший рік розгляду пріоритетних скарг щодо суддів ОАСКу за участі СДІ демонструє змішані результати. З одного боку, Служба фактично зрушила з місця масив скарг, які тривалий час не опрацьовувалися членами ВРП: у 36 із 39 випадків інспектори підготували матеріали щонайменше для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи. Це важлива зміна порівняно з попередньою практикою ігнорування резонансних скарг щодо судддів ОАСКу.

З іншого боку, сам статус пріоритетності наразі не гарантує швидкого рішення по суті. Більше половини скарг (22) перейшли у стадію відкритих дисциплінарних справ, але залишаються невирішеними, причому у багатьох справах дисциплінарної палати навіть не наблизились до ухвалення рішення. Частка проваджень, які завершилися дисциплінарною відповідальністю, є низькою (3 із 39), а ухвалені рішення ще не є остаточними, оскільки судді їх оскаржують.

Ключовою проблемою залишається неможливість прозоро встановити, на якому етапі виникають затримки — у дисциплінарного інспектора чи у члена ВРП-співдоповідача та дисциплінарної палати. Відсутність системного обліку підготовки та передання висновків інспекторів по суті не дозволяє відокремити організаційні труднощі від потенційного зволікання, що особливо чутливо у справах з високим суспільним інтересом, пов’язаних із «плівками ОАСКу». На цьому тлі показовими є ситуації, коли навіть висновок про відкриття дисциплінарної справи може очікувати розгляду місяцями, як у кейсі щодо Ігоря Погрібніченка, що підриває саму логіку пріоритетного механізму.