«Підвищення» замість покарання: Ігор Дашутін увійшов до складу Великої Палати Верховного Суду

Збори суддів Касаційного адміністративного суду (КАС ВС) обрали Ігоря Дашутіна до Великої Палати Верховного Суду. Суддя є фігурантом журналістських розслідувань та послідовним противником відкритості.

Що відомо про Ігоря Дашутіна? 

У жовтні 2024 року Bihus.Info опублікували розслідування, у якому виявили, що хоч суддя не декларує нерухомості у власності його сімʼї, однак користується елітним майном записаним на родичів:

У 2020 році мати судді придбала квартиру 190 кв.м в елітному комплексі в Києві вартістю більше 200 тисяч доларів. Одразу після придбання Дашутін заїхав у цю квартиру. 

Теща судді володіє котеджем у Києві вартістю понад 300 тисяч доларів. Проживання у цьому будинку суддя не декларував. Хоча за інформацією журналістів, доволі часто там можна було побачити як самого Дашутіна, так і його дружину.

Фундація DEJURE подавала скаргу на суддю Дашутіна до Вищої ради правосуддя, проте справу навіть не відкрили. ВРП не досліджувала, чи наявний проступок в діях судді через недекларування права користування будинком, посилаючись на те, що НАЗК не закінчило моніторинг способу життя судді. 

Окрім того, Дашутін входив до колегії суддів, які дали Ганні Жук повторний шанс стати суддею. Кандидатка на посаду судді до 2017 року поширювала у російській соцмережі «Вконтактє» зневажливі антиукраїнські пости, колажі з глузуванням з Революції Гідності, а також не мала достатніх офіційних доходів для придбання квартири. Тому Вища рада правосуддя відмовила їй у призначенні. Втім, колегія суддів ВС, до якої входив Дашутін, вирішила, що декларацію має перевіряти лише НАЗК, дописи з «ВКонтактє» – не доказ, а перевірка через VPN – взагалі поза повноваженнями ВРП і ВС. Зараз ця справа перебуває на розгляді у Великій Палаті ВС. 

Суддя також неодноразово був дотичний до рішень, які суперечили відкритості. Наприклад, Дашутін був доповідачем у справі № 990/406/24, у результаті розгляду якої суд вирішив, що інформація з декларацій родинних зв’язків та доброчесності суддів є конфіденційною, і дозволив не оновлювати набір відкритих даних із ними. 

Ще раніше Дашутін отримував від Фундації DEJURE премію “НЕ.Честь тижня” за рішення, яким разом з колегами постановив, що українцям не обов’язково знати, хто і за які заслуги отримує зброю від Міноборони.

Схоже, що призначення до Великої Палати сумнівних суддів стає тенденцією. У червні до ВП ВС призначили інших двох суддів із значними питаннями щодо майна — Анатолія Ємця та Надію Стефанів, яка мешкає у квартирі, записаній на громадянку РФ.

Такі призначення стають ще більш загрозливими, оскільки зараз Велика Палата розглядає позов ексголови ОАСКу Павла Вовка про його поновлення на посаді судді. Голос кожного судді ВП ВС може бути визначальним, а рішення на користь Вовка означатиме перемогу суддівської мафії та неможливість побудови доброчесної судової системи без реформи Верховного Суду.