Нові відкриті дані у сфері правосуддя та антикорупційної політики: як виконуються вимоги Постанови №835 - 7D9E3

Почесна втеча: як суддя ОАСКу Кузьменко уникла оцінювання і отримала довічні виплати

Вища рада правосуддя (ВРП) звільнила у відставку суддю ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Анну Кузьменко, яка ухвалювала рішення за вказівками колишнього скандального очільника суду Павла Вовка.  Кузьменко — 43 роки, і тепер вона отримає довічне грошове утримання щонайменше 65 тисяч гривень щомісяця та одноразову вихідну допомогу — 390 тисяч гривень. У 2019 році Кузьменко… Читати далі Почесна втеча: як суддя ОАСКу Кузьменко уникла оцінювання і отримала довічні виплати

Новий Цивільний Кодекс: більше можливостей приховати корупцію

Якщо потрібно обрати одне слово, яке опише новий Цивільний Кодекс (ЦК), це слово — шкідливий. Проєкт ЦК містить низку норм, які полегшать приховування корупції та «перекриють повітря» незалежним розслідуванням.  Може здатись, що ці положення зашкодять лише журналістам та аналітичним центрам. Та не слід забувати, що кінцевий бенефіціар їхніх матеріалів — українська громадськість. Без суспільного розголосу… Читати далі Новий Цивільний Кодекс: більше можливостей приховати корупцію

Законопроєкт №14149: загроза для незалежного добору суддів Конституційного Суду

Верховна Рада може ухвалити у першому читанні шкідливий законопроєкт №14149 або його не менш шкідливу альтернативу №14149-1. Обидва документи обмежують незалежність Дорадчої групи експертів (ДГЕ) у доборі суддів до Конституційного Суду (КСУ). Вони також створюють ризик політичного «переоцінювання» висновків незалежних експертів.  ДГЕ, до складу якої входять українські та міжнародні експерти, відповідає за перевірку моральних якостей… Читати далі Законопроєкт №14149: загроза для незалежного добору суддів Конституційного Суду

Нова підозра екссудді Тандиру: чому дисциплінарне покарання суддів не має чекати вироку

Колишній суддя Олексій Тандир, обвинувачений у вчиненні смертельного ДТП, отримав ще одну підозру. Цього разу щодо схеми незаконного заволодіння квартирами. У травні 2023 року Тандир — на той час суддя Макарівського райсуду Київської області на смерть збив нацгвардійця на блокпості. Ймовірно, екссуддя тоді був у стані алкогольного спʼяніння.  За даними Київської міської прокуратури, нова підозра… Читати далі Нова підозра екссудді Тандиру: чому дисциплінарне покарання суддів не має чекати вироку

Добір до Конституційного Суду: у наступний етап пройшли дев’ять кандидатів

Дорадча група експертів (ДГЕ) завершила етап оцінювання рівня компетентності кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України (КСУ). Далі — визначення рейтингу кандидатів та передача їх Комітету Верховної Ради з питань правової політики. Конкурс на дві посади проходить за квотою парламенту. За підсумками оцінки ДГЕ 9 із 10 кандидатів визнано такими, що відповідають критерію визнаного рівня… Читати далі Добір до Конституційного Суду: у наступний етап пройшли дев’ять кандидатів

Плівки Міндіча: «З НАБУ домовитися дуже тяжко» або чому в конкурсних комісіях потрібні міжнародні експерти 

Нардеп Ярослав Железняк опублікував новий фрагмент так званих «плівок Міндіча». На записі один із фігурантів корупційних схем, Олександр Цукерман, пояснює, з якими органами, на його думку, можна «домовитися», а з якими ні. «Ну, ситуация с ними не, ну не такая простая. Ну, то есть, как я себе представляю: с СБУ, ментами, с ДБР – можно… Читати далі Плівки Міндіча: «З НАБУ домовитися дуже тяжко» або чому в конкурсних комісіях потрібні міжнародні експерти 

Судді, які не проходили перевірки доброчесності, стали на бік УПЦ МП

Шостий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним ключовий доказ зв’язку Української православної церкви (Московського патріархату) з Росією.Зокрема, суд скасував наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), яким було затверджено висновок релігієзнавчої експертизи статуту УПЦ (УПЦ МП) щодо наявності церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом. Саме цей висновок був одним із ключових документів, який ДЕСС… Читати далі Судді, які не проходили перевірки доброчесності, стали на бік УПЦ МП

Перевірка доброчесності під час допуску до професії адвоката. Досвід демократичних держав

В Україні для доступу до адвокатської професії встановлено вимоги щодо правничої освіти, знання державної мови, стажування та складення кваліфікаційного іспиту. Однак ця процедура не включає оцінки етичності чи доброчесності кандидата. Як наслідок, особи з серйозними репутаційними проблемами або попередніми дисциплінарними порушеннями можуть безперешкодно отримати статус адвоката. Водночас дисциплінарна система адвокатури не забезпечує належної відповідальності адвокатів… Читати далі Перевірка доброчесності під час допуску до професії адвоката. Досвід демократичних держав

Як адвокатура й Генпрокурор обʼєдналися у тиску проти НАЗК за антикорупційну стратегію?

Офіс Генпрокурора зареєстрував абсурдне кримінальне провадження проти посадовців Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Вони нібито зловживали владою  або службовим становищем  метою одержання неправомірної вигоди (стаття 364 Кримінального кодексу).  Насправді причина — керівництву Національної асоціації адвокатів України (НААУ) не сподобався розділ про адвокатуру в проєкті Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Що відбувається і чому… Читати далі Як адвокатура й Генпрокурор обʼєдналися у тиску проти НАЗК за антикорупційну стратегію?

Плівки Міндіча і роль ВАКС: як не втратити прогрес у реформі правосуддя

120 мільйонів гривень застави за колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова ймовірно збирали з «загальної каси». Українська Правда опублікувала «нову серію» плівок Міндіча. На записах співвласник студії «Квартал–95» Тимур Міндіч разом з колишнім помічником президента Сергієм Шефіром обговорюють як зібрати гроші, щоб Чернишов зміг вийти з СІЗО. Міндіч: «я вчера с ним разговаривал раньше»Шефір: «я ему сказал,… Читати далі Плівки Міндіча і роль ВАКС: як не втратити прогрес у реформі правосуддя

Добір суддів Конституційного Суду за участі Дорадчої групи експертів: Результати, виклики та напрями вдосконалення

Запровадження Дорадчої групи експертів стало важливим кроком до деполітизації добору суддів Конституційного Суду України. Однак практика перших конкурсів виявила низку проблем — від законодавчих обмежень, які блокують продовження конкурсів, до затримок із призначеннями з боку суб’єктів призначення. У цьому дослідженні Фундація DEJURE аналізує, як оновлена процедура працює на практиці, де вона дає збої і що… Читати далі Добір суддів Конституційного Суду за участі Дорадчої групи експертів: Результати, виклики та напрями вдосконалення

Нові відкриті дані у сфері правосуддя та антикорупційної політики: як виконуються вимоги Постанови №835